Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Справа № 4/662 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кота О.В.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 01.07.2014у справі№ 4/662 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"до1) приватного підприємства "Валмар", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній птах"простягнення 9 931 731, 57 грн.за заявоюпублічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"прозаміну сторони у виконавчому провадженніза участю представників сторін:

від позивача: Ауксутіс Е.С., дов. від 29.07.2014

від відповідача-1: не з'явилися

від відповідача-2: Прокопець О.П.

від Свято-Николо-Тихвінського жіночого монастиря: Сімчук В.І., дов. від 22.09.2014

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Валмар" та товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній птах" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 11-2008 від 24.03.2008 в розмірі 9 931 731, 57 грн., що складається з основного боргу за кредитом, боргу по відсоткам за користування кредитом, пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за невиконання і неналежне виконання зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитними коштами. При цьому, позивач просив здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно згідно укладених між позивачем та відповідачем-1 договору застави № 11-2008/1 від 27.03.2008 та між позивачем та відповідачем-2 іпотечного договору від 15.07.2008.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2009 (суддя: Борисенко І.І.) у справі № 4/662 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПП "Валмар" та ТОВ "Домашній птах" солідарно на користь ПАТ "Банк Камбіо" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 7600000, 00 грн. наданого кредиту, 1 937 481, 26 грн. коштів за користування кредитом, 124 779, 80 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 269 470, 51 грн. пені за непогашені в строк відсотки за кредитом, 25 500, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вирішено здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на нерухоме майно загальною площею 21449, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1 згідно іпотечного договору від 15.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 15.07.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 811, та на майно, розташоване за адресою: Київська область, Макарівський район, м. Калинівка, згідно договору застави № 11-2008/1 від 27.03.2008, укладеного між ПАТ "Банк Камбіо" та ПП "Валмар".

02.02.2010 господарським судом міста Києва на виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, видано наказ.

18.11.2013 публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та просило суд замінити другого відповідача у справі (боржника у виконавчому провадженні) - товариство з обмеженою відповідальністю "Домашній птах" на нового боржника - Свято-Николо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії Української православної церкви.

В обґрунтування заяви позивач зазначав, що Свято-Николо-Тихвінський жіночий монастир КЄ УПЦ, набувши відповідно до договору купівлі-продажу від 10.07.2013 право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с.Стави, вул. Першотравнева, 1, та яке є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 15.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 15.07.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 81, набув в силу ст. 23 Закону України "Про іпотеку" статусу іпотекодавця, в якому знаходився віповідач-2 - ТОВ "Домашній птах", та має всі права і несе всі обов'язки за вказаним іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки у другого відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2014 (суддя: Борисенко І.І.) у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 4/663 відмовлено з огляду на необґрунтованість вимог заявника, недоведеність факту наявності правонаступництва у справі щодо боржників та факту заміни боржників у зобов'язанні відповідно до ст. 520 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 (колегія суддів у складі: Руденко М.А. - головуючий, Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Банк Камбіо" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2014 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що норми ГПК України не передбачають можливості оскарження до апеляційного господарського суду ухвали місцевого господарського суду про заміну сторони або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником, у зв'язку з чим, суд, керуючись п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України", припинив помилково порушене апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ПАТ "Банк Камбіо" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2014, посилаючись порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників, які брали участь в судовому засіданні, перевіривши повноту встановлених судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 106 ГПК України встановлено особливості апеляційного оскарження та апеляційного перегляду ухвал господарського суду першої інстанції окремо від рішення місцевого господарського суду. В частині першій зазначеної статті передбачено перелік ухвал, які виносяться з певних питань та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, тобто це ухвали, які перешкоджають подальшому руху справи (аналогічна правова позиція викладена в постанови ВСУ від 05.06.2007 у справі № 14/634).

Не підлягають оскарженню саме ті ухвали, які забезпечують лише рух судового процесу, а не перешкоджають йому. Заперечення проти таких ухвал можна включити до апеляційної чи касаційної скарги на рішення та постанову господарських судів, прийнятих за результатом розгляду справи по суті.

Статтею 25 ГПК України врегульовано відносини процесуального правонаступництва, а саме у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. При цьому, про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду міста Києва про відмову заміни сторони у виконавчому провадженні від 10.04.2014 винесена після прийняття господарським судом рішення у даній справі, на стадії виконання судового рішення, що унеможливлює її одночасне оскарження з рішенням господарського суду.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України" в редакції від 10.07.2014 якщо ухвали місцевого господарського суду за приписами процесуального закону неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду (зокрема йдеться про ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження), то такі ухвали, в тому числі й про відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, ухвала про заміну або про відмову заміни сторони виконавчого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду, а висновок суду апеляційної інстанції про неможливість перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 10.04.2014 про відмову заміни сторони виконавчого провадження в апеляційному порядку з огляду на те, що оскарження таких ухвал не передбачено положеннями ч. 2 ст. 106 ГПК України є помилковим.

Крім того, статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Згідно зі ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 3.2. Рішення Конституційного суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012 у справі № 1-12/2012 право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Таким чином, положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України слід розуміти так, що апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом (абзац сьомий підпункту 3.2. пункту 3 мотивувальної частини).

Стаття 25 ГПК України не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником.

При цьому, відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників провадження, не може бути підставою для повернення або відмови у прийнятті апеляційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження.

Враховуючи викладене та те, що основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність і, що відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій України" суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав, колегія суддів вважає, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали про заміну сторони у виконавчому провадженні не є перешкодою для її перегляду в апеляційному порядку.

Однак, суд апеляційної інстанції наведеного вище не врахував та безпідставно припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Банк Камбіо" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2014 про відмову заміни сторони виконавчого провадження.

За таких обставин, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.04.2014 про відмову заміни сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 у справі № 4/662 скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий О. Кот

Судді: Н. Кочерова

В. Саранюк